Ще коли була при надіїї зрозуміла, що буду виховувати дитину сама. Коли мій хлопець дитини дізнався про це, він просив мене “позбавитись від цієї проблеми”.
Але я вирішила що все ж таки хочу цю дитину для себе. Батьки мене підтримали і сказали, що допоможуть мені у всім чим зможуть. Після народження мій хлопець зник, а батьки були дуже щасливі мати онука.
Тато добре заробляв і взяв на себе всі фінансові витрати нашої сім’ї. Мама мені допомагала з дитиною, готувала їсти і прибирала. Батьки все купляли для мене і дитини. Я була дуже щислива, що баатьки мені так допомагають.
Однак через деякий час мій колишній хлопець, тобто батько дитини подзвонив мені і захотів приїхати. Я вирішила з ним зустрітись, і ось мої батьки почали читати мені тиради: “Невже ти нічого не навчилася в цьому житті? Він один раз тебе покинув з дитиною, і другий раз так зробить”.
Я вирішила іноді бачитись з колишнім хлопцем і дитиною, ми проводили час разом. Але мої батьки були проти цього. Мама постійно дзвонила, цікавилася, де я гуляю, коли повернуся, розпитувала про голоси на задньому фоні, з ким я спілкувалася сьогодні і що їла. А коли батьки побачили мене в парку з колишнім і дитиною, то почали скандалити прямо на вулиці.
Ця ситуація дуже вплинула на мої стосунки з колишнім. Він всього лише хотів бачитись з дитиною і не планував зі мною відновлювати стосунки. Мій колишній скасував одну зустріч, потім другу, третю. А потім взагалі скасував наші зустрічі і перестав спілкуватись зі мною.
От так мої батьки допомогли мені і моїй дитині.