О, Пречиста Богомати — Всецарице!
Почуй зiтхання наше перед чудотворною iконою Твоєю, що з Афону до нас принесена, поглянь на улюблених сотворінь Божих і дiтей Твоїх, важкими хворобами обтяжених, котрi зі щрою вiрою й надією до великої милості Твого Божественного Сина через святе зображення Твоє припадають.
Як птах покриває крилами пташенят своїх, так i Ти нинi, Вседiво, покрий нас Небесним Покровом крил Твоїх, захисти чесним Твоїм омофором.
Там, де немає надiї, безсумнiвною Господньою Надiєю будь. Там, де лютi скорботи панують, Терпiнням i Полегшенням від Господа явися. Там, де морок вiдчаю в душу вселився, хай засяє свiтло Божества.
Малодушних силою і милосердям Святого Духа утiш, немiчних укрiпи, для зачерствiлих серцем пом’якшення i просвiчення Слова Божого даруй. Господньою благодаттю зцiли хворих людей Твоїх, о Всецарице Милостива!
Розум i руки тих, що лiкують нас, благослови, щоб послужили вони знаряддям Всемогутнього Христа, Спаса нашого.
Як живiй, сущiй з нами, молимося Господеві перед iконою Твоєю, Владичице. Простягни руки Твої, повнi Божественних зцiлень, Радосте скорботних, у печалях Господня Утiхо, щоб, чудотворну допомогу скоро отримавши, прославляли Животворчу i Нероздiльну Тройцю — Отця, і Сина, i Святого Духа — на вiки вiкiв.
Амiнь.
